Формування цього регіону пов'язано з виявленням на цих землях покладів вугілля у 1721 році. Тісний взаємозв'язок особливостей історичного розвитку, економічних інтересів, природних ресурсів і господарств двох областей України (Донецької та Луганської), зумовили неформальне об'єднання їх в єдиний історико-культурний та економічний регіон Донбас.
Центр вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії України складається з центральній частині Донецької та південної частини Луганської областей України, а також частини Ростовської області Російської Федерації.
Площа Донецького кам'яновугільного басейну займає майже 60 тисяч км2. Загальні запаси вугілля до глибини 1 800 м – 140,8 мільярдів тонн.
Економіка і промисловість Донбасу
Донецький регіон має найвищий рівень економічного розвитку у країні. Його основними міжгалузевими комплексами є енергетичний, металургійний, машинобудівний та хіміко-індустріальний. У Донбасі переважає приміський тип сільського господарства. Також значно розвинені транспортний та рекреаційний комплекси.
Вуглевидобуток. На території Донбасу знаходяться 24 вугільні державні холдингові компанії, а також 20 самостійних шахт і шахтоуправлінь.
У Донецькій області видобувають коксівне вугілля, а в Луганській – енергетичне, тому в електроенергетиці переважають теплоелектростанції. Донецький вугільний басейн став основною паливно-енергетичної бази центрального та південного районів України, а також Ростовської області сусідньої країни.
Розвитку чорної металургії сприяє потужна коксохімічна промисловість. Кольорова металургія представлена виробництвом цинку, ртуті, мідного і латунного прокату.
Хімічна промисловість Донбасу включає у себе підприємства з виробництва азотних та фосфатних добрив, соди, хімії органічного синтезу.
Центром машинобудування у Донбасі стало місто Маріуполь. В регіоні також суттєво розвинуте важке машинобудування, налагоджено приладобудування, виробництво тепловозів, залізничних вагонів, сільськогосподарських машин.
На місцевій сировині з давніх часів налагоджено випуск будівельних матеріалів. Міжнародне значення має виробництво цементу і скла.
Легка промисловість Донбасу представлена підприємствами з випуску меблів, виробів з дерева, посуду, миючих засобів, парфюмерії, тканин, швейних, трикотажних виробів та взуття.
80 % сільськогосподарських угідь регіону складають орні землі. У тваринництві переважає молочно-м'ясний напрям; підприємства рослинництва спеціалізуються на вирощуванні зерна і соняшнику.
Харчова промисловість представлена борошняно-круп'яною, м'ясною, молочною, пивоварною, виноробною, хлібопекарською та кондитерською галузями. 75 % видобутку всієї кухонної солі в Україні забезпечує соляна галузь Донбасу.
У транспортному комплексі Донбасу переважають залізничні та автомобільні перевезення. Значно розвинені морський, трубопровідний і повітряний види транспорту.
Донбас експортує вугілля, кам'яновугільний кокс, електроенергію, підйомно-транспортне обладнання, тепловози, вагони, мінеральні добрива, соду, сіль та іншу продукцію. Імпорт складається з залізної і марганцевої руди, нафти, природного газу, обладнання, продуктів деревообробної, легкої і харчової промисловостей.
Історія краю
Активне заселення Донбасу біглими селянами з Правобережної України почалося у 1648-1654 роках. Нові поселенці у районі нинішнього Слов'янська почали добувати сіль, а згодом там з'явилися і приватні соляні заводи.
У 1676 році уздовж річки Сіверський Донець оселилися українці, які вийшли з-під впливу польської шляхти. В козацьких поселеннях було налагоджено металургійне, гірниче і ковальське виробництво.
З моменту відкриття Донецького кам'яновугільного басейну у 1720-х роках до його промислового освоєння пройшло півтора сторіччя.
Під час численних воєн в XVIII столітті Донбас поступово заселявся селянами з центральної Росії і України, вихідцями з Балкан, християнським населенням Криму.
До кінця 1940-х років неформальною столицею Донбасу був Харків, який зараз до басейну не належить. Також у місті перебували навчальні заклади (до 1962 року), що готували фахівців для шахт Донецького басейну.
Перший у світі гідророзрив вугільного пласта був проведений на Донбасі у 1954 році.
Сучасний Донбас
Навесні 2014 року в результаті політичної кризи і протистояння на сході України у деяких районах Донбасу були проголошені так звані «Донецька і Луганська народні республіки», що суперечать нормам внутрішнього і міжнародного законодавства. Під час бойових дій навесні-влітку 2014 року дуже сильно постраждала промисловість. Регіон покинуло понад півтора мільйона людей.
Природа Донбасу
Велике значення у регіоні має рекреаційний комплекс, основною базою якого є місто Слов'янськ.
На території Донбасу знаходяться два природних заповідника, найстаріший з яких «Стрілецький степ», створений у 1931 році. Зараз його площа становить 5.22 км2.
У 1997 році на Донбасі створений національний природний парк рівнинної України – «Святі Гори», загальна площа якого становить 405.89 км2.
Переклад Вікторії Захаркіної