Минув вже рік від того дня, коли Слов`янськ було звільнено від сепаратистів і російських найманців. Як це було, чим зараз живе звільнене місто і що чекає його попереду?
Славетна історія міста
Слов`янськ – одне з найстаріших міст Донбасу. Саме на цих землях навесні 1185 року сталася битва князя Ігоря Сіверського з половецькими ордами. У ті далекі часи біля соляних озер було споруджено фортецю Тор для захисту від набігів кочовиків. Згодом поселення перетворилося на місто, якому цьогоріч виповниться 370 років.
6 вересня 1943 року місто було звільнено від німецької окупації радянськими солдатами, і хто б міг тоді припустити, що 70 років потому нащадки деяких з них знов окупують Слов`янськ. Тоді це здавалося чимось нереальним, але трагедія була справжньою.
Хронологія річної давності до 5 липня
12 квітня 2014 року невідомі озброєні люди захопили міське управління МВС Слов`янська, потім така ж доля спіткала інші адмінустанови. У місті з`явився «народний мер» В`ячеслав Пономарьов, а діючий міський голова Неля Штепа заявила, що міліцейський відділок під контролем «ополченців», які захищають жителів міста від київської влади.
Служба безпеки України перехопила телефонні розмови бойовиків з їхніми російськими кураторами і 13 квітня оголосила антитерористичну операцію, бо у місті вже була широкомасштабна російська агресія.
Бойовики почали справжній терор проти населення: були захоплення у полон, розстріли, зґвалтування, перестали працювати державні установи, крамниці, банки, місто залишилося без електрики і водопостачання, подекуди почалося мародерство. Терористи обстрілювали житлові квартали і вбивали мирних жителів, говорячи на камери російських журналістів про те, що це роблять українські військові.
Бойовики залишили Слов`янськ і пішли на Донецьк
Два з половиною місяці тривало протистояння українських військових з терористами і найманцями. Були понесені велики встрати як людских життів, так і військової техніки.
5 липня вночі бойовики організовано полишили Слов`янськ і передислокували свої сили у Донецьк і Горлівку. (Як було і як є зараз у Донецьку можна прочитати тут і тут.)
У місто увійшли українські війська і знов підняли державний прапор над міською адміністрацією.
Поновлене життя міста
Одразу розпочалося відновлення життєдіяльності Слов`янська. Не пройшло і місяця, як фахівці з усієї України відновили у Слов`янську електро-, газо- і водопостачання, транспортне сполучення, роботу дитсадків, розібрали руїни, знешкодили боєприпаси, провели розмінування усіх будівель.
Тепер у місті не працюють російські журналісти і чомусь не розповідають про «хунту» і «катів», їм стало не цікаво доносити своїй аудиторії життя Слов`янська таким, яке воно є.
Чи зроблені висновки?
Люди пережили страшні часи і вижили. Але було б нечесно казати, що всі вони остаточно схаменулися після того, що з ними сталося, визнали свої помилки, покаялися і працюють над відновленням міста.
Більшість тих, хто закликав до сепаратизму, зрадив батьківщину і допомагав сусідній державі коїти лихо на нашій землі, досі сидять у своїх нагрітих кріслах, обіймають високі посади, перефарбувавшись у жовто-блакитні кольори і вивчивши гімн України.
Люди не в змозі їх усунути від влади на місцях, а уряду і парламенту зараз не до таких проблем. Тому загроза сепаратизму навряд чи викоренена, вона у будь-який момент може знову вилізти на поверхню.
Покладання надій і початок дій
Втім, є надія, що справжні патріоти (як би пафосно це не звучало) за допомогою ЗМІ і громадських активістів боротимуться за уми і думки наших співвітчизників, адже крім нас з вами цього ніхто не зробить – жоден політик або чиновник.
У річницю звільнення Слов`янська у місті відбудеться форум щодо перспектив Донбасу, на якому серед інших обговорять проблеми переселенців, майбутні вибори і започаткують справжній національний діалог заради об`єднання народу нашої рідної України.
Вікторія Захаркіна,
журналіст з України
