Середа, 15 лютого 2017 07:41

Освячення свічок і очищення на Стрітення

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Українська православна церква в Україні. Українська православна церква в Україні. Фото: Йорген Делеуран.

Більшість українців святкують Стрітення за юліанським календарем, 15 лютого. У католицизмі ж це свято відзначають 2 лютого, за старим стилем.

Стрітення Господнє (Громиця, Зимобор) завершує різдвяне коло свят. Його святкують на сороковий день після народження Ісуса Христа – 15 лютого. Разом з Різдвом Стрітення є одним з найбільших церковних свят всього року.

Симеон і Спаситель

Цього дня відзначають євангельську подію, коли земні батьки Спасителя – Діва Марія та Йосип – принесли немовля до Єрусалимського храму. Там їх зустрів доброчесний Симеон, якому Бог пообіцяв, що він не помре, доки на власні очі не побачить Спасителя. За переказами, на цю подію Симеон чекав майже 300 років. Одного дня Святий Дух покликав його до храму, де він і зустрів батьків Ісуса. Симеон взяв його на руки і сказав: «Нині відпускаєш у спокої раба твого, Владико, як і казав ти, бо побачили очі мої спасіння твоє». Старця Симеона назвали Богоприїмцем, бо взяв він на руки Ісуса Христа.

Зустріч зими і весни

На нашій землі Стрітення стало не лише церковним святом. За народними віруваннями, цього дня зима зустрічається із весною. Начебто зима вирушає туди, де було літо, а весна навпаки займає місце зими. Дорогою обидва сезони зустрічаються і звертаються один до одного. Весна каже: «Боже, поможи тобі, зимо!» Зима ж відповідає: «Дай, Боже, здоров'я!» Люди вважали, що зима з весною зустрічаються двічі на рік: 15 лютого на Стрітення і 22 грудня у день святої Анни. У народному уявленні зима ототожнювалась зі старою бабою, а весна – з молодицею.

На Стрітення зима, зігнувшись, йшла у супроводі старого діда Мороза. Кожух у баби був полатаний, а чоботи подерті, вона ледве ворушилася, тримаючи у руках кошик з льодом. А ось весна в образі веселої і вродливої дівчини йшла у сорочці і з вінком на голові. У її руках був серп і сніп пшениці або жита. У народних переказах молода весна і стара зима сперечалися між собою, кому із них йти, а кому вертатися. Якщо ж до вечора ставало тепліше, це означало, що весна перемогла зиму, але могло бути і навпаки.

Громиця і свята водиця

Цього дня люди йшли до храмів аби посвятити свічки та воду. Принесені з церкви свічки називали громичними і запалювали їх перед іконами під час грози, аби вони оберігали від грому людей і худобу. Саме ці свічки давали у руки вмираючій людині, коли над нею читали одхідну молитву. На Стрітення запалювали одну громичну свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви, а мороз не побив дерева. За назвою таких свічок і саме свято Стрітення колись називалось Громицею.

Для освячення води слід було брати нову посудину, живильну рідину несли додому і пильно слідкували, щоб вона нікуди не зникла, бо цій воді приписували магічні властивості і силу зцілення. Люди натирали нею хворі місця і вірили, що це допоможе. Найкраще така вода захищала від «поганого» ока.

Головні ознаки весни

У давнину, коли чумаки збиралися у далеку путь, їм давали хліб із сіллю і кропили срітенською водою їх самих, волів і вози, промовляючи: «Боже тебе збережи!». Так само, коли батько відряджав сина на війну, він скроплював того стрітенською водою і бажав щасливого повернення.

Також зі святом Стрітення пов'язано чимало різних повір'їв і прикмет. Вони знайшли своє відображення у прислів'ях. Для прикладу: «Якщо на Стрітення сніг – чекай ранню весну на поріг», «Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – буде весна файна». Для хліборобів було важливо знати, коди скінчиться зима і якою буде довгоочікувана весна. Ось чому на Стрітення слідкували за погодою і запам'ятовували її ознаки. Тепло і відлига цього дня віщували селянам ранню і теплу весну, а мороз – тривалу зиму. Якщо ж на Стрітення йшов сніг, то весну чекали дощову. Хурделиця обіцяла пізню і холодну весну, а похмура погода сповіщала про морози. Також люди стежили за розміром бурульок. Якщо у вечір Стрітення вони були короткими, то до приходу весни мало випасти небагато снігу, а якщо довгі – тоді чекай на рясні заметілі.

Особливим святом було Стрітення і для пасічників. Вони вірили, що краплі води зі стріх цього дня обіцяють їм добрий врожай меду. Вранішній сніг сповіщав про урожай раннього хліба, а відлига – про урожай пшениці. Вітер говорив про те, що вродять фруктові дерева. А якщо на Стрітення просохло від вітрів, то весну слід було чекати вже за 40 днів. Ось таким змістом наповнили у давнину наші предки одне з найзнаменніших свят лютого – Стрітення.

Прочитано 583 разів Останнє редагування П'ятниця, 16 лютого 2018 21:16

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Підтримай нас

Банківський рахунок:
8981-141-092, регістраційний номер 2255.
CVR номер: 35 70 79 64

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   tv   g

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Made by Amaze Studio Team