Поет Тарас Шевченко (09.03.1814 – 10.03.1861) також став відомим як художник, прозаїк, етнограф і революціонер-демократ.
Дитинство Тараса
Майбутній поет, прозаїк і художник народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Київської губернії (зараз Черкаська область). Його батько був кріпаком поміщика Енгельгардта. Дитинство Тараса пройшло у селі Кирилівка, куди сім'я переїхала за два роки.
Мати Шевченка померла, коли хлопчикові було лише 9 років. Батько одружився з удовою, яка виховувала трьох своїх дітей. Жінка недолюблювала малого Тараса і деколи виявляла до нього жорстокість. Єдиною люблячою людиною була його сестра Катерина, але пізніше вона вийшла заміж і стала менше часу приділяти братові.
Тарасу було 12 років, коли не стало батька. З цього часу у підлітка почалося доросле життя, сповнене несправедливості і жорстокості.
Обдарована дитина
Тарас Шевченко любив писати і малювати. Незважаючи на те, що залишився сиротою, він шукав та знаходив собі вчителів.
У 16 років його взяли у прислуги до поміщика Енгельгардта. Спочатку хлопчик був молодшим кухарем, а потім – козачком.
Захоплення живописом не пройшло у юного Шевченка, через що йому не раз перепадало від господаря. Нарешті Енгельгардту набридло бити Тараса, він визнав талант малювання хлопця і відправив його на навчання до майстра живопису. Там Шевченко змальовував статуї у Літньому саду і відвідував Ермітаж у Санкт-Петербурзі.
У цей період Тарас познайомився з Іваном Сошенком – художником і педагогом. Ця зустріч відіграла неоціненну роль у житті Тараса Шевченка. Завдяки Сошенку він познайомився з живописцем Олексієм Венеціановим, художником Карлом Брюлловим і поетом Василем Жуковським. Ці люди змогли викупити Шевченка у поміщика Енгельгардта за 2 500 рублів. Це сталося 22 квітня 1838 року. У ті часи ця сума була цілим багатством.
Перше заслання
На 1840-1847 роки припав період розквіту творчості Шевченка. У цей час він написав свої найбільш визначні твори: «Гайдамаки», «Перебендя», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Хусточка». Всі вони засуджувалися критикою, тому що були написані українською.
У 1846 році поет приїхав до Києва, де познайомився з громадським діячем, істориком, публіцистом та поетом Миколою Костомаровим. Він запросив Шевченка вступити до Кирило-Мефодіївського товариства, члени якого були заарештовані за звинуваченням у політичній зраді. Всі члени товариства понесли різні види покарання.
Тарасу Григоровичу дісталося більше за інших через вірші. Його відправили на заслання в Орську фортецю (Оренбурзька область) із забороною писати і малювати. Потім поета відправили до Казахстану у воєнне укріплення Новопетровське, де він провів сім років. Зараз це казахське місто носить назву Форт-Шевченко. Тут літератор зміг написати кілька повістей російською мовою – «Княгиня», «Художник», «Близнецы». Ці твори Тараса Шевченка містять багато фактів з автобіографії.
Свобода і смерть Шевченка
У 1857 році Тараса Григоровича звільнили, але він був слабкий здоров'ям. У поета було бажання купити невеликий будинок над Дніпром. Ця мрія не здійснилася. 10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало. Його поховали у Петербурзі, а у травні прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Спадщина Шевченка
Після смерті поет залишив скарб для української нації – книгу «Кобзар», яка стала основою сучасної української літератури та української літературної мови.
Але не тільки її успадкували українці. Ми можемо читати тисячі віршів Тараса Шевченка, бачити його картини у музеях, знов і знов перечитувати його прозу. Велика частина прозових творів Шевченка (серед яких повісті, щоденник, багато листів), а також вірші, написані російською мовою, тому частина дослідників вважають творчість Шевченка надбанням не лише української, але й російської літератури.
Шана великому українцю
На честь Тараса Шевченка в Україні та Росії названі університети, вулиці, театри, площі, міста і села. Вершина на Кавказі названа піком Шевченка. Тут встановлено погруддя поета.
Меморіальні дошки Тараса Шевченка є як в Україні, так і у Росії.
Видатний поет зображений на купюрах України (100 гривень) і Молдови, портрет Шевченка карбували на ювілейних рублях в СРСР і на пам'ятних монетах України.
Є марки із зображенням портретів і пам'ятників Тараса Григоровича різних років, у тому числі і ювілейних.
Пам'ятники Тарасові Шевченку встановлено майже в усіх містах України, а також у багатьох інших країнах: Данії та Франції, Канаді та Угорщині, Польщі та Казахстані, Молдові та Білорусі.
Переклад Вікторії Захаркіної