×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з ID: 419
 Версія для друку
Вівторок, 27 вересня 2016

Луганська область – багатий на високоякісне вугілля промисловий регіон Східної України

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Прапор Луганської області являє собою полотнище кобальтового кольору, у верхній лівій чверті якого – коло із 17 золотих і 14 білих зірок, які символізують 17 районів і 14 міст області. У центрі диска розташований малий герб області. Атрибутика прапора виконана шовком і люрексом. Прапор затверджено 4 вересня 1998 року. Прапор Луганської області являє собою полотнище кобальтового кольору, у верхній лівій чверті якого – коло із 17 золотих і 14 білих зірок, які символізують 17 районів і 14 міст області. У центрі диска розташований малий герб області. Атрибутика прапора виконана шовком і люрексом. Прапор затверджено 4 вересня 1998 року. Фото: www.loga.gov.ua

Луганська область має економічно вигідне розташування й володіє потужною базою для розвитку промисловості.

Луганська область знаходиться на сході України й межує з двома її областями – на південному заході з Донецькою та на північному заході з Харківською. Північною, східною та південною сусідками Луганщини є Бєлгородська, Воронезька й Ростовська області Росії.

Територія Луганської області з адміністративним центром у місті Луганськ складає 26 683 км².

Луганщиною протікає 96 річок, найбільші з яких – Сіверський Донець, Айдар і Лугань.

Економіка Луганської області

Промисловість. За розвитком промислового виробництва до початку війни на Донбасі регіон посідав 5-те місце в Україні. Провідну роль відіграє паливно-енергетичний комплекс, а саме вуглевидобувна галузь промисловості, на яку припадає 18 % від загального обсягу виробництва. Також налагоджено первинну переробку нафти, виробництво металоріжучих станків, кальцинованої соди, синтетичних смол і пластмас, віконного скла і тарного картону.

Потенціал мають машинобудівна, харчова, деревообробна, текстильна промисловості та виробництво будівельних матеріалів.

На Луганщині розташовані такі великі підприємства як Алчевський металургійний комбінат, «Ровенькиантрацит», Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», «Стаханівський завод феросплавів», Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, «Лисичанська сода».

Сільське господарство. Аграрний сектор регіону представлений виробництвом зернових та масляничних культур і овочівництвом.

Провідну роль у тваринництві відіграють молочно-м’ясне тваринництво, птахівництво і вівчарство.

curiousua com ukraine luhansk region coat of arms 4

Корисні копалини. Луганська область багата на високоякісне кам’яне вугілля, поклади якого складають третину від загальної кількості відомих вугільних родовищ України.

У регіоні розташовані родовища природного газу, вапняків, кам'яної солі, крейди, мергеля, глин, бутового каменю і піску.

У регіоні є також оздоровчі комплекси з джерелами лікувальних вод, насичених бромом і йодом, які знаходяться у містах Луганськ і Старобільськ.

Територіальний устрій регіону

Луганська область поділена на 18 районів, які охоплюють 37 міст, 109 сіл міського типу та 792 сіл.

Найбільші міста Луганщини – Луганськ, Алчевськ, Антрацит, Хрустальний, Лисичанськ, Довжанськ, Первомайськ, Сєвєродонецьк і Стаханов.

Вектор розвитку регіону – промисловість.

Населення

До початку війни на території Луганської області проживало понад 2 млн осіб. За цим показником регіон займав шосту щабель по Україні.

86 % луганчан мешкають у містах, що свідчить про урбанізацію регіону.

Луганщина – багатонаціональний край. У ньому проживають представники 104 національностей, з них 57,96 % – українці, 39,05 % – росіяни, 0,81 % – білоруси, 0,34 % – татари, 0,26 % – вірмени та інші.

У довоєнні роки спостерігалася тенденція зменшення кількості населення області.

Туристичні можливості

Луганську область важко назвати туристичним регіоном, але вона може пишатися тим, що 11 пам’яток краю потрапили до списку найвидатніших пам’яток України. Найцікавіші з них – чудернацька скеля «Баранячі лоби», освітньо-культурний осередок «Дім-музей Даля», літня Садиба Мсциховського й унікальний Парк кам’яних скульптур, який залишився «у спадок» від половців з ХІ століття.

Транспортне сполучення

Луганська область має «стандартну» транспортну мережу – залізниця, аеропорт (працював у Луганську до початку збройного конфлікту), автобуси, тролейбуси, маршрутні таксі.

Історія регіону

З раннього Середньовіччя аж до ХVІІІ століття територію сучасної Луганщини у різний час населяли різні племена і народи – печеніги, половці, тюрки, кримські татари.

У ХVІІІ столітті відбувалося активне заселення території донськими козаками, велося виявлення кам’яновугільних родовищ, а у 1796 році був збудований перший на півдні Російської Імперії чугуноливарний завод. Тобто ще у далекому ХІХ столітті край взяв вугільно-металургійний вектор.

Луганська область у нинішніх територіальних межах постала перед українцями лише у 1938 році, але до 1990 року називалась Ворошиловградською.

Переклад Вікторії Захаркіної

Прочитано 1973 разів Останнє редагування Субота, 25 квітня 2020