П'ятниця, 10 червня 2016

Донецьк – місто мільйона троянд на сході України

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Центр Донецька до 2014 року. Центр Донецька до 2014 року. Фото: Олександр Величко.

Донецьк – найбільш індустріалізоване місто у східній частині України. Адміністративний центр області стоїть на річці Кальміусі.

Донецьк – великий промисловий, а також бізнесовий і культурний центр, що розташований за 800 км від столиці України – Києва.

Місто стало центром не лише Донеччини, а й усього Донецького кам'яновугільного басейну. До початку активної фази військових дій на Донбасі 2014 року це було п'яте за чисельністю населення місто країни. За даними на 1 січня 2014 року в обласному центрі мешкало 949 825 людей.

Економічний потенціал Донецька до останнього часу був представлений 193 промисловими підприємствами, ще 357 компаній здійснювали зовнішньоекономічну діяльність, також працювало 383 будівельних організації, 1 550 об'єктів побутового обслуговування і понад 13 тисяч підприємств малого і середнього бізнесу.

Ukraine Donetsk Kalmius river 22 photo Aleksandr Velichko

Кальміус ввечері. Донецьк 2012-2013 рр.

Донецьк туристичний

У більшості людей Донецьк асоціюється з футбольною командою «Шахтар». Втім, незважаючи на імідж індустріального міста, в обласному центрі було багато цікавих об'єктів для туристів. Серед них можна відзначити парк кованих фігур з альтанкою закоханих та іншими авторськими роботами майстрів молота й ковадла. Приваблював численних туристів і 28-тонний кам'яний м'яч-фонтан біля стадіону «Донбас Арена». Цей м'яч обертався на потужному струмені води. Флористичною перлиною Донецька (поряд зі знаменитим Ботанічним садом) є і найбільший в Україні розарій у парку імені Щербакова.

Ukraine Donetsk Park of Forged Figures 7 photo Aleksandr Velichko

Одна з робіт парку кованих фігур. 2012-2013 рр.

Цікавим для туристів був і парк скульптур «Український степ» на центральному бульварі Пушкіна, де представлені роботи українських та німецьких майстрів на тему давньослов'янських легенд.

Ukraine Donetsk 7 photo Aleksandr Velichko

Донецьк 2012-2013 рр.

Стараннями колекціонера Володимира Донченка у Донецьку було відкрито єдиний в Україні Музей розвитку та історії Донецької залізниці. Крім безлічі раритетних експонатів у вагонному депо станції Донецьк було представлено салон-вагон маршала СРСР Клима Ворошилова і легендарний паровоз «Зозуля».

Головна і туристична вулиця міста носить ім'я революціонера Артема. На ній розташовані торговельні центри, дорогі ресторани і готелі. І ще кілька знакових місць Донецька – площа Леніна і Оперний театр, трупу якого зустрічали оваціями у багатьох країнах світу. Серед останніх пам'яток, які прикрасили місто, став стадіон «Донбас Арена». Він може вмістити 55 тисяч глядачів.

Ukraine Donetsk Euro 2012 2 photo Aleksandr Velichko

«Донбас Арена» під час Євро-2012.

Культурний бік Донецька

Донедавна у Донецьку було 140 музеїв і музейних кімнат. Серед них – два великих державних обласних музеї: художній і краєзнавчий.

Також гості міста мали змогу відвідати вистави драматичного театру, побувати у планетарії, цирку, філармонії і найбільшій бібліотеці Донеччини.

Ukraine Donetsk Drama Theatre photo Aleksandr Velichko

Донецький державний академічний музично-драматичний театр. 2012-2013 рр.

Спортивне життя міста

Досягнення донецьких спортсменів і команд були відомі далеко за межами міста. Донецьк приймав чемпіонати СРСР з тенісу, легкої атлетики, боксу. У сучасну історію міста занесені великі міжнародні змагання, матчеві зустрічі Кубка Девіса та матчі у рамках Ліги Чемпіонів УЄФА.

Ukraine Donetsk Euro 2012 9 photo Aleksandr Velichko

Євро-2012.

Історія заснування Донецька і розвитку його промисловості

Освоєння земель поблизу сучасного Донецька розпочали запорізькі і донські козаки у XVII столітті. Є дані про перші невеликі копальні, які з'явилися тут на початку XIX століття. Населення краю постійно зростало завдяки притоку селян-втікачів, які шукали тут кращої долі.

У 1869 році валлійський підприємець і промисловець Джон Джеймс Г'юз (Hughes, на Донбасі його прізвище вимовляли як «Юз») розпочав будівництво металургійного заводу, поряд з яким сформувалося робітниче селище Юзівка (назване на честь засновника). Дату початку розбудови цього поселення і вважають датою появи міста Донецька.

Вже за 20 років на південь від Юзівки було відкрито машинобудівний і чавуноливарний заводи, також працювала майстерня з ремонту гірничо-шахтного устаткування. Зараз це Рутченківський завод «Гормаш».

Ukraine Donetsk Coke Chemical Plant photo Aleksandr Velichko

Донецький коксохімічний завод. 2012-2013 рр.

У 1916 році стали до ладу два коксохімічні заводи, а наступного року – перший у Російській імперії азотний завод, побудований за рекордно короткий термін. Того ж року робітниче селище отримало статус міста. Потім Юзівку було перейменовано на Сталіне разом зі всією областю. Згодом її розділили на Сталінську і Луганську області.

Місто у роки Другої світової війни

Заводи Сталіного з початку війни перейшли на випуск корпусів снарядів, а ще авіабомб, мін і протитанкових споруд. Але вже восени 1941 року розпочалася евакуація підприємств. Їх вивезли на Урал та у Сибір. В умовах евакуації підприємства відновили виробничі потужності і продовжили випуск військової техніки.

20 жовтня 1941 року італійські та німецькі війська увійшли до Донецька. Наступного дня Сталіне і сусідня Макіївка були повністю окуповані ворожими військами.

Окупанти поставили за мету відновити вуглевидобувну промисловість. На єврейське населення було накладено контрибуцію і створено єврейське гетто на 5 тисяч людей. 30 квітня 1942 року гетто було ліквідовано, а його жителі знищені у шурфі шахти 4-4 біс.

На території Палацу культури металургів і прилеглого до нього парку окупанти створили концтабір для радянських військовополонених і цивільних, де утримували понад 25 тисяч людей. Померлих і закатованих ховали прямо у парку біля Палацу культури. Зараз на цьому місці стоїть відомий монумент «Жертвам фашизму».

У місті діяли каральні загони. Шурф шахти 4-4 біс став місцем страти і братською могилою. 310 з 365 метрів глибини ствола копальні були завалені трупами десятків тисяч людей. Після війни на місці трагедії встановили меморіальний комплекс.

На всіх промислових підприємствах, які радянська влада не встигла евакуювати або знищити, було розгорнуто підпільну діяльність. З цих груп згодом створили партизанський загін.

Жителі дочекалися звільнення міста 8 вересня 1943 року. Окупація обласного центру тривала майже 700 днів. За цей час населення Сталіного скоротилося з півмільйона до 175 тисяч людей. З тих пір 8 вересня відзначається День визволення Донбасу.

Ukraine Donetsk monument for byens befriere photo Aleksandr Velichko

Пам'ятник «Твоїм визволителям, Донбас». 2012-2013 рр.

Дуже швидко у місті почалося післявоєнне відновлення інфраструктури. До цього було залучено жителів інших регіонів і навіть країн, по яких розповсюдили заклик до населення приїздити на Донбас. У 1961 році Сталіне перейменували на Донецьк (від назви річки Сіверського Дінця), а Сталінська область відтепер стала називатися Донецькою.

Промисловий потенціал Донецька

Промисловий потенціал обласного центру займає на Донеччині 2-е місце за обсягами виробництва (після міста Маріуполя). У місті було організовано одну з найбільших за обсягами інвестицій у країні вільних економічних зон «Донецьк». Разом із Макіївкою Донецьк свого часу був найбільшим промисловим центром всього СРСР.

Ukraine Donetsk Donetsksteel DMZ photo Aleksandr Velichko

Донецький металургійний завод. 2012-2013 рр.

Промисловість Донецька представлена чорною і кольоровою металургією, вугільною, хімічною (у тому числі коксохімічною) промисловістю і важким машинобудуванням. Останніми роками значного розвитку також набули легка, деревообробна, харчова галузі промисловості і машинобудування.

Сьогодення Донецька

До початку військового конфлікту Донецьк вважався одним із найбільш важливих культурних, наукових і бізнес-центрів України.

В обласному центрі працювали численні загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади і професійні технічні училища.

Донецьк, що у 1970-ті роки набув слави міста мільйона троянд, завжди витрачав чималі кошти на озеленення. Обласний центр брав участь у загальноукраїнському конкурсі «Місто найкращого благоустрою» і посів друге місце після столиці – Києва.

Ukraine Donetsk 5 photo Aleksandr Velichko

Центр міста. 2012-2013 рр.

У квітні 1978 року населення Донецька перевищило показник у мільйон жителів, однак до 2012 року сильно скоротилося внаслідок демографічної кризи.

Донецьк де-юре залишається адміністративним центром Донецкої області, але з квітня 2014 року де-факто частково (з 21 січня 2015 року – повністю) перебуває під контролем самопроголошеної республики.

Транспорт

Ukraine Donetsk Central Railway station 2 photo Aleksandr Velichko

Залізничний вокзал Донецька. 2012-2013 рр.

У місті працюють 2 автовокзали, 8 автостанцій, курсують трамваї, тролейбуси, автобуси й маршрутні таксі. У місті залишився залізничний вокзал. До війни у Донецьку було 5 залізничних станцій. Ще за радянських часів було розпочато будівництво метрополітену, але проект згодом заморозили через брак фінансування.

Ukraine Donetsk 9 photo Aleksandr Velichko

Нічний Донецьк. 2012-2013 рр.

14 травня 2012 року у місті урочисто відкрили новий термінал міжнародного аеропорту імені Сергія Прокоф'єва, але під час бойових дій найманці і терористи його майже повністю знищили. Бої за аеропорт забрали багато життів українських солдатів і добровільців.

Ukraine Donetsk International Airport 11 photo Aleksandr Velichko

Донецький Міжнародний аеропорт імені Сергія Прокоф'єва. 2012-2013 рр.

Повз Донецьк проходить європейський маршрут E 50, міжнародна автомобільна дорога М-04, національні автомобільні дороги Н-15, Н-20, Н-21.

Переклад Вікторії Захаркіної

Прочитано 2562 разів Останнє редагування Вівторок, 11 липня 2017

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   

mistse dlia reklami

Made by Amaze Studio Team