З 1956 року до розпаду Радянського Союзу Балаклава на південному узбережжі Криму була закритим містом. Тільки приблизно 3000 службовцям на секретній базі підводних човнів, а також їх сім'ям було дозволено переміщатися містом. Відвідування ззовні були заборонені, як і розмова між ними про те, що відбувається на базі. Місто строго охоронявся, і будь-яка спроба вторгнення мала б фатальні наслідки для того, хто намагався.

Макет (масштаб 1:50) однієї з підводних човнів, що належать Балаклаві. Це радянська Варшав'янка або KILO I, як цей тип називає НАТО. 2011 рік.

Балаклава лежить в S-образному фіорді, який відкривається в Чорне море. На східній стороні фіорда лежить саме місто, а на західній стороні – база. З боку мало що може вказувати на те, що тут повинна бути велика база з підводними човнами, арсеналом, фабриками та багатьом іншим. Все це в горі.

Огляд Балаклавської підводної бази. 2011 рік.

База складається з кілометрових проходів й каналів, які були розкопані. Те ж саме відноситься до всіх інших об'єктів, таких як арсенал, заводи з виробництва торпед, офіси тощо.

Підземні ходи здаються нескінченними. Через певні проміжки установлені товсті сталеві ворота, тому за необхідностю базу можна закривати секціями. 2011 рік.

Багато кілометрові проходи та канали були розкопані з використанням машин, таких як на фото. 2011 рік.

Сьогодні місто більше не закрите, а база служить цікавим музеєм, де можна ходити годинами, якщо є бажання відчути все це.

Музей пропонує багато цікавих ефектів і аранжувань. Тут можна побачити інтер'єр підводного човна. 2011 рік.

Торпедний завод випускав різні типи й розміри торпед. Ось одна з дійсно великих. 2011 рік.

Переклад Олени Яних