×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з ID: 419
JUser::_load: неможливо завантажити користувача з ID: 429
 Версія для друку
Четвер, 23 квітня 2015

Експорт до ЄС: невикористані можливості

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Прапори країн ЄС. Прапори країн ЄС. Фото: Олена Яних.

Сьогодні виповнюється рік, як Європейський Союз запровадив для України режим автономних преференцій.

Минув вже рік відтоді, як Європейський Союз запровадив для України режим автономних преференцій. Весь цей час наші товари могли вільно експортуватися на ринок ЄС. Як скористалися такою можливістю вітчизняні компанії? Чи є динаміка у торговельних стосунках з Європою? Спробуємо розібратися у цих питаннях, використовуючи дані Держкомстату.

0 % мита

Одразу слід зазначити, що зниження ставки мита на українську продукцію до нульової позначки мало б заохотити максимальну кількість товаровиробників зайняти свою нішу європейського ринку. Втім, загальне зростання експорту за підсумками року становило лише 2,6 %. Очікування були у кілька разів більшими – 15 %. Здавалося б, падіння українського експорту до Росії на 31 %, мало б стимулювати постачання цих товарів до ЄС, але цього не сталося.

Експерти зазначають, що головною причиною стали бойові дії на сході України – із зони АТО різко впав експорт металургії. Зростання обсягів поставок до Євросоюзу зафіксовано лише серед кількох товарних груп – м`ясної продукції, жирів і масел, деревини і виробів з неї, продукції електронного машинобудування, скла, органічних хімічних речовин, взуття.

Скористатися вигідними можливостями змогли в основному ті, хто і раніше експортував свою продукцію до країн Європейського Союзу, тому саме на них покладаються надії у питаннях темпів зростання експорту 2015 року.

Аграрний сектор

Минулий рік показав, що прогнозованого зростання експорту аграрної продукції не відбулося, надані ЄС квоти були недостатньо використані, а за деякими позиціями і зовсім не було розпочато поставок продукції. Такі невтішні підсумки доводиться робити на тлі того, що українські бізнесмени були незадоволені обсягами запропонованих квот ще під час підготовки Угоди про асоціацію. Переговори з представниками бізнесу були напруженими, адже вони вимагали збільшити обсяги квот.

А тепер статистичні дані за рік показують те, що і наданих квот виявилося забагато для українських товаровиробників. Причин цього декілька: відсутність сертифікованого виробництва, доступ до інших (більш прибуткових ринків), складність логістичних шляхів, відсутність необхідних обсягів продукції для експорту і недостатня обізнаність виробників про існуючі можливості.

Лідери та аутсайдери

Тепер від загальних показників перейдемо до більш конкретних прикладів. Дані держкомстату говорять про те, що повною мірою наданими квотами скористалися українські виробники виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів по 10 тис. тонн, 5 тис. тонн було експортовано меду, пшениці – 1 млн тонн і кукурудзи – 650 тис. тонн.

У Міністерстві аграрної політики обіцяють збільшення цього року обсягів саме цих квот за підсумками переговорного процесу з ЄС.

Майже повністю вичерпали квоту виробники оброблених зернових злаків, ячмінної крупи та борошна (6,3 тис. тонн на рік). Третину квоти використали постачальники курятини (12,3 з 36 тис. тонн на рік). Експорт солоду склав майже 2 тис. тонн з наданого річного обсягу у 7 тис. тонн. Незначні обсяги квот використали експортери ячменю, цукру і цукрових продуктів, висівок, крохмалю, вівса і часнику.

За іншими аграрними позиціями експорт постачання продукції до країн ЄС так і не розпочався. Тобто більшість вітчизняних продуктів навіть не спробували знайти і завоювати європейських споживачів. Не змогли використати свої квоти виробники молочною продукції, тому що поки не отримали дозволу на експорт її до ЄС.

Що далі?

Варто визнати, що українські виробники не змогли повною мірою скористатися усіма можливостями від режиму автономних преференцій ЄС. Що покаже нам 2015 рік, залежатиме від позиції уряду і зокрема Міністерства агрополітики, які мають підтримати вітчизняних експортерів – допомогти отримати європейські сертифікати відповідності.

Звісно, що і самі виробники мають збільшити відповідальність за якість і безпечність продукції, інвестувати у модернізацію системи і технології виробництва, кваліфікованого персоналу.

Для багатьох компаній суми таких інвестицій можуть бути завеликими, але витрати компенсуються вищою ціною на продукцію, довгостроковими міжнародними контрактами і стабільною валютою цих договорів.

Переклад Олени Яних

Прочитано 2359 разів