Субота, 11 липня 2020

Мої враження від України. Частина 2 – Ленін і міське мистецтво.

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Ленін і міське мистецтво. Сімферополь, 2007 і 2011 роки. Ленін і міське мистецтво. Сімферополь, 2007 і 2011 роки. Фото: Йорген Делеуран.

Подорож до Криму триває. Про знайомство данського редактора Curiousua.com з українським півостровом. Друга частина розповіді Йоргена Делеурана.

Орендована для відпустки квартира повністю виправдала мої очікування. Передпокій, туалет з ванною, повністю обладнана кухня на два місця, вітальня-спальня з диваном, журнальним столиком, стільцем, телевізором і двоспальним ліжком. А також балкон з видом на вулицю Севастопольська. Коли я розпакував свою валізу, вирішив піти подивитися місто і зробити трохи припасів у холодильник.

Я пішов вулицею в напрямку бульвару Кірова, повернув праворуч до центру міста й через мить вийшов на площу Леніна. Підійшов, щоб вивчити статую, що стоїть на п'єдесталі, і подивився на людей на площі. Вперше я побачив статую Леніна «вдома», тобто в країні, де Ленін мав прямий політичний вплив на розвиток держави та повсякденне життя людей. Раніше я бачив статую Леніна, яка стояла в Істероді недалеко від Хьорсхольма. Там вона перебувала на невеликому кургані в Тіденс Хойсколі (колишній особняк Неббегард), який належав Федерації моряків. І це викликало як дискусію, так і обурення серед людей у досить багатій області (йдеться про пам'ятник Леніну в Данії, перекл.). Щось однозначно вплинуло на рішення керівника моряків, оскільки він був не з-поміж тих, хто діяв рішуче.

lenin statue simferopol crimea ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Площа Леніна в Сімферополі. 2011 рік.

Тут, напевно, доречно розповісти, як статуя Леніна з'явилася в Данії. Бос моряків належав до лівої течії й мав зв'язки з різними посольствами з соціалістичних та комуністичних країн. Одного разу два дипломати з радянського посольства з'явилися в його офісі й запитали, чи не хоче він отримати статую Леніна. Моряк дав згоду. Він думав, що невеликим бюстом прикрасить свій стіл. Через кілька днів йому зателефонували з Tidens Højskolen з повідомленням, що група радянських громадян гуляє територією коледжу, оглядає різні місця й проводить опитування. Про що ж? Моряк зв'язався з радянським посольством, щоб дізнатися, що вони роблять на території коледжу. Відповідь була такою: вони з'ясовували, де найкраще розмістити статую, на яку той погодився. Тільки тоді бос зрозумів, що йшлося не про маленьку статуетку для письмового столу, а про статую заввишки в декілька метрів.

Але повернемося до моєї подорожі. Від площі Леніна я повернув трохи лівіше на пішохідну вулицю Карла Маркса. На кожній її стороні були дуже красиві й доглянуті будівлі, багато людей, які йшли вулицею, стояли й розмовляли, входили або виходили з кафе й магазинів, сиділи на лавках. Це було дійсно чудове місце, в яке я відразу закохався.

karl marx street simferopol crimea 2007 ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Вулиця Карла Маркса. Жителі та гості повинні в'їжджати й виїжджати з неї з дотриманням передбаченого швидкісного режиму. 2007 рік.

На деякій відстані вгору по вулиці я підійшов до парламенту республіканської Верховної Ради. Будівля випромінювала, як завжди, міць, кажучи своїм виглядом про те, що тут засідають впливові люди.

verkhovna rada simferopol crimea ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Верховна Рада Криму. 2007 рік.

Праворуч від парламенту я побачив невеликий парк. Незабаром мені стало зрозуміло, що він розбитий навколо меморіалу подій, які сталися під час Другої світової війни або, як говорили в Радянському Союзі, Великої Вітчизняної війни. На постаменті стояв танк Т-34, з боків я побачив ряд білих колон, між якими знаходилися чорні кам'яні плити з іменами. На постаменті було написано, що ця бойова машина допомогла вигнати нацистів з Сімферополя, а на кам'яних плитах були імена радянських солдатів, полеглих в битві за місто. Пізніше я зрозумів, що в Україні та, ймовірно, в інших колишніх радянських республіках, багато що робиться для того, щоб люди не забували, що в ті роки відбулося. Їм також потрібно пам'ятати набагато більше, ніж, наприклад, нам, данцям. Їхні жертви під час війни були неймовірно великі.

the victory square t34 simferopol crimea ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Площа Перемоги з Т-34, який брав участь в битві з нацистами. 2010 рік.

Прямо поруч з площею Перемоги відбувалося будівництво будівлі не зовсім звичайної конструкції. З дуже великими вежами та куполами. Іншими словами, собор. Зрештою, не кожен день будуються нові великі храми, і мені було цікаво дізнатися, в чому причина. Виявилося, що раніше тут був собор Олександра Невського – найбільший в Криму. Його звели в 1810-1829 роках. Він простояв до 27 вересня 1930 року. Того дня за наказом Йосипа Сталіна собор підірвали. В останні роки йшла жвава дискусія про те, чи слід собор відновлювати. У підсумку вирішили, що це потрібно зробити, а коли будівництво закінчиться, він знову стане найбільшим православним собором у Криму.

alexander nevsky cathedral simferopol crimea ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Собор Олександра Невського під час будівництва. 2007 рік.

Від собору я продовжував рух вправо по вулиці Рози Люксембург і назад в сторону бульвару Кірова. Там, де зустрілися дві вулиці, я знайшов ще один парк. Прогулянка по ньому була особливим досвідом, оскільки я побачив не просто місце з майстерно оформленими лавками, а й зі справжніми витворами мистецтва. Два великих «колеса», на яких були встановлені дванадцять зодіаків. Змій – без Георгія Побідоносця, але з його мечем крізь тіло. Людина в чорній накидці, меч у правій руці й гітара на спині. Його я відразу ж охрестив «Трубадуром смерті». Мотоцикл з крилами замість задніх коліс – і багато інших фантастичних фігур.

art motorcycle simferopol crimea ukraine curiousua.com photo joergen deleuran

Мотоцикл з крилами – одне з багатьох творів мистецтва в парку. 2010 рік.

У парку також працював ресторан просто неба, в який я зайшов і замовив блюдо з бараниною і півлітра пива. Це було справжнє задоволення, як гастрономічне, так і духовне – насолоджуватися пізнім, але теплим вечором й життям, що відбувалося навколо мене.

Ситий і задоволений, я пішов бульваром Кірова до великого і добре укомплектованого супермаркету, де купив собі на завтра продуктів. Наступного дня я хотів дослідити міські ринки, де можна купити все, що росте між небом і землею, – принаймні, все, що має розмір, щоб можна було це забрати. Такі місця мені здаються захопливими, і я хотів купити свіжі фрукти та овочі.

Коли я доніс все до квартири, ліг там на ліжко і розслабився з кримінальним романом в руках, що не дочитав під час подорожі на поїзді з Києва. Пізніше я знову поїду в місто, щоб побачити Сімферополь вночі.

Переклад Олени Яних

Прочитано 1492 разів Останнє редагування Субота, 11 липня 2020

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   

Made by Amaze Studio Team