Неділя, 04 серпня 2019

Президентські вибори в Україні очима одного данця

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Ханна Северінсен під час засідання ДУТ «Україна та ЄС після виборів президента в Україні». Ханна Северінсен під час засідання ДУТ «Україна та ЄС після виборів президента в Україні». Фото: Олена Яних.

Ханна Северінсен неодноразово була спостерігачем на виборах в Україні, тож не пропустила вона і останні президентські вибори.

На зустрічі у Дансько-Українському Товаристві (DUS) Ханна Северінсен розповіла про свої враження і думи щодо того, що відбувалося до і під час виборів.

Северінсен почала з того, що вважає ці вибори цікавими, і розповіла про саму процедуру волевиявлення. Вибори проходили у два тури, на першому з яких було 39 кандидатів.

Заплутано – і у цьому також є сенс

«Ми змушені трохи скоротити розповідь», – сказала на початку Ханна Северінсен. «Треба визнати, що були такі кандидати, які просто хотіли підняти свій рейтинг перед парламентськими виборами, щоб їхні імена стали добре відомими. Хоча для цього необхідно заплатити внесок у 2,5 мільйона гривень, який не повертається, якщо кандидат не потрапляє до другого туру.

Деякі олігархи просто платять комусь, щоб вони висунули свою кандидатуру. Такі люди називаються технічними кандидатами. Їх використовують для створення плутанини. Наприклад, є ім'я Юрій Тимошенко, який стояв поруч з Юлією Тимошенко, і були такі виборці, хто ставив хрестик йому чи обом.

Є й інші фактори, що додають плутанини у виборчому процесі. Крім цього, виборчі програми мають бути надруковані на великих плакатах і розвішані на виборчій дільниці. Але не скрізь є достатньо місця для цього, тому на деяких дільницях їх просто поклали на стіл».

Контроль і ще більше контроль

«Коли я дивлюся на те, як в Україні на виборах контролюють один одного, то впевнена, що данська система здивувала б їх».

Ханна Северінсен має на увазі просту процедуру виборів у Данії, де виборець дає свою карту голосування, каже дату народження і отримує бюлетень. В Україні необхідно спочатку підписати виборчий список, що ви прибули. Потім потрібно підписати спеціальну банкноту, яка пов'язана з бюлетенем, і особа, яка її видає, також має підписати.

«Коли в Україні відбуваються вибори, то завжди витрачається дуже багато часу для передачі протоколів у центральну виборчу комісію. В окрузі було 84 виборчі дільниці, де я мала сидіти вночі і спостерігати, чи правильно відбулася передача. І лише о 2 годині (вночі) почали надходили документи, а о 8 годині надійшла лише половина протоколів. Так відбувається через те, що всі протоколи написані від руки.

Я була у Харкові, де люди говорять російською, а потрібно не просто цифрою 39 написати, а також «тридцять дев'ять» українською мовою. Тому були деякі члени комісії, хто не знав на достатньому рівні української мови і робив багато помилок під час підписання документів. Протоколи пишуть у декількох примірниках від руки, потім всі члени виборчої комісії і спостерігачі мають їх підписати. Тому це дуже тривалий процес. Але в цілому все пройшло дуже добре».

Не вражена аргументами

Розглянувши фактичну процедуру виборів, Ханна Северінсен продовжила розмову про передвиборчу роботу кандидатів.

«Володимир Зеленський отримав найбільшу кількість голосів, люди теж розраховували на це. Проте всі опитування громадської думки показували, що Юлія Тимошенко теж була у лідерах, але вочевидь вона не потрапляла до другого туру. Вперед вийшли двоє кандидатів, які провели велику передвиборчу кампанію. Це було щось особливе.

Якщо подумати про виборчу кампанію, то ми маємо перевірити факти і організувати багато дебатів з усіма кандидатами. Звісно, це неможливо зробити, якщо кандидатів так багато, але з двома, ймовірно, можна було б зробити деякі різні дуелі. Зеленський заявив, що це має відбутися на футбольному стадіоні у Києві. Порошенко звинуватив опонента у вживанні наркотиків, той висловив свої претензії до чинного президента, почалася тривала передвиборча дуель і кандидати навіть здавали кров на аналіз, щоб довести свою адекватність.

Самі дебати тривали лише одну годину. Я бачила це по телебаченню, на щастя, з перекладачем. Маю сказати, що аргументи не вразили мене. Зеленський закинув Порошенку, що той корумпований, а потім зачитав різні обвинувачення, після чого Порошенко сказав: «Це не так!» Кожного разу, коли вони щось говорили, у кожного з них був свій нахабний хор прихильників, і на кожній стороні була приблизно однакова кількість. І тоді Порошенко сказав, що «ти просто маріонетка Коломойського» (цей олігарх володів великим банком, який був націоналізований, а тепер сподівається його повернути). Він фінансує телеканал 1+1, який транслював агітаційний серіал із Зеленським у головній ролі про те, як вчитель став президентом».

Що говорило про перевагу Порошенка?

«72% виборців проголосували за Зеленського, Порошенко отримав більшість лише у Львівській області та у закордонних округах, але це йому не допомогло. Чи справедливо це? Зрештою, він був президентом у дуже неспокійний час. На його користь можна сказати, що наступ Росії був припинений. У зовнішній політиці він був досить успішним. Він отримав асоціацію і безвізовий режим.

curiousua.com hanne severinsen 02 photo olena yanykh

А от з українізацією вийшло все навпаки, якщо у Харкові члени виборчих комісій не могли писати українською мовою. Звісно, це маятник, який коливається, 30 років тому українська мова була під утиском, а тепер люди вибачаються, коли говорять російською. До речі, Зеленський розмовляє російською, він виріс у російськомовному регіоні. Він володіє чудовою українською мовою, але немає сумніву, що його рідна мова – російська».

Томос не додав балів

«Петро Порошенко очікував, що розрив з православною церквою Москви дасть йому додаткових балів. Але це не допомогло. Можна сказати, що дійсно була свобода преси, але була певною мірою тому, що ЗМІ володіють різні люди. На відміну від Росії, де вся преса належить одному олігарху, Путіну, та його людям. ОЕСР спостерігала за різними виборчими програмами, і немає сумнівів, що, наприклад, 1+1 підтримали Зеленського, але були й інші канали, де підтримували Порошенка».

Призначення в останню хвилину

«Однією з головних проблем для всіх пострадянських країн була система прокуратури. Обвинувачення стає зброєю для виконавчої влади. Якщо повернутися до радянської системи, це був класичний суд з відомою лінією партії. Майже усі обвинувачення ставали вироками.

За часів правління Віктора Януковича суд просто використовували як агента політичних репресій. Багатьох колишніх міністрів звинувачували з певних політичних мотивів, про які ми у Гельсінському комітеті робили звіти. Система була реформована, однак до справедливості їй ще далеко, бо інтереси олігархів досі залишаються у пріоритеті. Не допомогли у цьому процесі ані створення антикорупційних комітетів, ані призначення нових суддів Верховного Суду, ані зауваження Ради громадської доброчесності (Public Integrity Council). Все відбувалося дуже повільно.

Але раптом все пришвидшилося. За три тижні після того, як Зеленський оголосив, що піде у президенти, Порошенко призначив 75 нових суддів Верховного Суду та  нового президента антикорупційного суду, але ці дії вже не врятували його рейтинг і репутацію президента».

Звільнено голову Конституційного суду

«Також відбулася боротьба за владу у Конституційному суді. Петро Порошенко звільнив голову Конституційного суду 14 травня. Також було скасовано закон про незаконне збагачення, це викликало суспільне обурення, бо неможливо чесно заробляти мільярдні статки щороку. Багато незалежних юридичних експертів сказали, що це дуже неправильно».

Зеленський: нові можливості після 28 втрачених років

«З вступної промови я відзначила декілька цитат. Володимир Зеленський почав з того, що його син дивувався, що раптом з'явився президент на ім'я Зеленський, «тоді я теж президент». А потім Зеленський сказав: «Так, але ми всі президенти, ми всі відповідальні за країну і за нові можливості після 28 даремно витрачених років». Потім він просить парламент зняти депутатську недоторканність, а також знову ухвалити закон про незаконне збагачення і нову систему виборів, звільнити голову СБУ і міністра оборони, а депутатам завершити свою каденцію. «Все життя я намагався зробити все, щоб українці посміхалися, це була моя місія. Тепер я хочу зробити все можливе, щоб українці принаймні не плакали». Залишається сподіватися, що так і буде».

Надія на новий закон про вибори

«Однією з речей, які мене завжди цікавили, є Закон про вибори, адже українські вибори є однією з причин того, що ніколи не було оновлення. Це ті самі особи, які з року у рік приходять до влади, на цей процес виборці не мали великого впливу. Пропорційна система – це те, що зробило сторони самодостатньою картельною формацією. Тобто, деякі досить відомі кандидати поширюють свій вплив на інші регіони, збільшують ряди своєї партії, починають працювати у національному масштабі, а потім пропонують вам проголосувати за їхніх членів вкупі за списком. Але ще гірше – це одномандатна система, в якій також ключову роль відіграють олігархи, висуваючи своїх кандидатів.

curiousua.com presidents ukraine russia belarus 2009 2019 photo olena yanykh

Було запропоновано багато змін до виборчої процедури, минулої осені відбулося перше читання законопроекту у парламенті, насправді було кілька чудових пропозицій, після яких було внесено 4400 поправок. Але далі справа не пішла.

Тоді Володимир Зеленський сказав: «Скасуйте одномандатну систему, встановіть 5% бар'єр і складіть відкриті списки». Парламентарі мали зробити це, але вони сказали «ні». Тому мій висновок: змінити президента простіше, ніж змінити політичну адміністративну систему. Хоча українці пишаються тим, що у них президенти постійно змінюються на відміну від сусідніх Росії та Білорусі. Питання у тому, чи змінять вони політичну адміністративну систему. Я на це сподіваюся».

Переклад Олени Яних

Прочитано 60 разів Останнє редагування Неділя, 04 серпня 2019

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   tv   g

Made by Amaze Studio Team