Неділя, 23 серпня 2015

Гібридна війна Путіна

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень, генерал-майор Карстен Якоб Мьоллер. Старший науковий співробітник Датського інституту міжнародних досліджень, генерал-майор Карстен Якоб Мьоллер. Фото: Олена Яних.

Дослідник данського Інституту Міжнародних досліджень Карстен Якоб Мьоллер має глибокі знання про Україну і гібридну війну Путіна проти країни.

Карстен Якоб Мьоллер – почесний науковий співробітник в галузі міжнародної безпеки в данському Інституті Міжнародних досліджень – вивчав історію України протягом багатьох років, що має велике значення для розуміння глибинних процесів у кризі країни.

Лекцію «Україна і гібридна війна Путіна» організувало Дансько-українське товариство. Карстен Якоб Мьоллер розповів про асиметричну війну, яку веде російський лідер проти Заходу. Пропонуємо стенограму лекції.

Відкриті рани Росії

Карстен Якоб Мьоллер вважає, що ситуація в Центральній Європі є набагато небезпечнішою, ніж багато хто собі уявляє, і що мало людей на Заході можуть «читати» і розуміти Росію.

У Росії це відкрита рана, що Україна вирвалася і стала незалежною. Україна здобула незалежність в 1991 році, і зусилля пішли на створення нації в країні, яка розділена на два різних культурних напрямки з точки зору мови і релігії.

Це спірно, чи вдалося це українцям, але Карстен Якоб Мьоллер вважає, що це вдалося Путіну – його війна проти України згуртувала українців, крім декого з тих, хто живе на Донбасі.

Сутність гібридної війни

Так звана гібридна війна є нелінійною війною, де на додаток до збройних агентів додають різні інші засоби, як інформаційні війни, гуманітарні та економічні заходи, і де озброєна частина сама по собі є лише обмеженою одиницею. Начальник штабу Валерій Герасимов є провідною російською силою гібридної війни.

Так само, як це відбулося в Криму, було заплановано і на Донбасі. Були захоплені урядові та інші важливі будівлі, відбувалися диверсійні дії, інформаційні та медіа-кампанії, і розповсюдження агентів по всьому регіону. Люди бачили це в Криму, а потім на Донбасі. В значній мірі це були агенти російської військової розвідки ГРУ і ФСБ.

Наступним етапом були консолідація та утримання цих областей, де вони організували заворушення і планували отримати підтримку. Ключові кадри були націлені на те, щоб зберегти територіальний контроль. Тоді були введені головні сили, і вони перемогли урядові війська. На Донбасі кількість танків перевищує їхню кількість у Німеччині та Франції разом.

Останній етап стратегії полягає в спробі залякати Україну утриматися від деяких політичних бажань українців: членство в НАТО, більш тісні зв'язки з ЄС тощо.

Ухваленої стратегії було дотримано, але дещо пішло не так. Вони прорахувалися стосовно можливостей народного протистояння. Росіяни були впевнені, що «зрілому плоду» треба лише дозволити впасти в їхні руки. Але так не сталося, переважна більшість населення не мала ніякого бажання підпорядковуватися Російській Федерації. Але вони хотіли б зберегти культурні та торговельні стосунки з Росією і російську мову.

Дестабілізація України

Все вказує на те, що у Росії спочатку були думки зайняти більшу частину України, навіть було запропоновано Польщі поділити Україну між двома країнами. Польща подякувала і відмовилася, і коли підтримка від людей Донбасу не була достатньо великою, від плану відмовилися. Мрія Росії про «Новоросію» не здійснилася.

Реальна мета Росії у війні з Україною – дестабілізувати країну настільки, щоб вона не могла приєднатися до ЄС. Україна шукає членства у НАТО, а Росія не хоче мати в своєму «парадному дворі» таку організацію.

Напередодні укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Путін вмовив колишнього президента Віктора Януковича цього не робити, але не подбав про наслідки такого кроку. Тому стався Євромайдан.

ЄС відхилив Росію як партнера по переговорах

ЄС вів переговори з кількома колишніми радянськими республіками щодо партнерських програм, які створюватимуть зони вільної торгівлі. Росія вважає, що ЄС втручається в життєво важливі інтереси країни і хотіла бути учасником переговорів, у чому ЄС відмовив, загостривши таким чином ситуацію.

Потім Путін прийшов з більш вигідною пропозицією, зокрема, 15 млрд доларів і купівля державних облігацій, і Янукович піддався. Угоду з ЄС не було підписано, почалася революція, а Росія зайняла Крим і пішла військом на схід України.

Крим – дороге задоволення для Росії

Коли Росія зайняла Крим, мовляв через страх втратити військово-морську базу в Севастополі, хоча контракт діє до 2042 року з можливістю додаткового продовження на 5 років. Тим не менш, росіяни не вірили, що новий уряд в Україні буде дотримуватися цієї угоди.

Причина того, що Росія хотіла зайняти східну і південну Україну аж до Криму в тому, що так можна легко транспортувати на півострів товари. Зараз же вона доплавляє товари Керченською протокою. Ще одне мета – забезпечення Криму водою з півдня України. Водопостачання після приєднання було припинене, і Росія хотіла б поновити його.

Крим є дуже дорогим задоволенням для російської казни, яка вже постраждала від зниження нафтових доходів. У Донбасі виробничі потужності в значній мірі зруйновані. Щоб охопити таку велику площу, можна потрапити у фінансовий борг, який буде ще більший, ніж у Криму. Таким чином, можна побачити, що під час других Мінських переговорів Путін спробував покласти відповідальність за це на Київ, а також на ЄС.

Вантаж 200 Путіна

Один з головних боїв на сході Україні відбувся в серпні/вересні 2014 року під Іловайськом, де українці втратили багато солдатів, але Росія також втратила чимало. І в битві під Дебальцевом у січні/лютому 2015 року можна з упевненістю сказати, що були задіяні регулярні російські підрозділи. Їхні втрати були нібито максимум 70 чоловік. І втрати такої кількості і багато поранених, стає все важче приховувати факт присутності російських солдат. Поранені були розкидані по різних російських лікарнях, щоб не привертати занадто багато уваги.

На цьому тлі цікаво подивитися на так звані гуманітарні конвої з Росії. Коли ОБСЄ зробила випадкові тести, з'ясувалося, що деякі автомобілі були порожні. Для чого ж вони були? Це те, що називається Cargo 200 («вантаж-200»), під яким загиблих солдатів транспортуватимуть додому. Голова організації солдатських матерів Росії намагалася створити дискусію про це, але потрапила до в'язниці – звинувачення за ухиляння від сплати податків.

Конфлікт низької інтенсивності може тривати дуже довго

Ситуація в східній Україні така, що невеликі сутички постійно продовжуються. Там щотижня вмирають 7-8 українських солдатів. Скільки помирає з іншого боку, не відомо. Росіяни хочуть постійну нестабільну ситуацію в Україні, щоб їй важче було здійснити реформи, щоб не наближатися до ЄС і НАТО.

Таким чином, видно, що низької інтенсивності конфлікт може продовжуватися протягом тривалого часу. Росія також має надію, що Україна «зламається» політично й економічно.

Діалог з росіянами

Після ризького саміту за участі 15 сторін згадалася дитяча пісенька «Маллеброк загинув на війні», де є рядки: «І священик тримав слово, але нічого не сказав». Це викликає занепокоєння. Люди не кажуть нічого в очі і звинувачуть інші сторони, тому що це глибоко неприємні проблеми.

Тим не менш, необхідно провести діалог з росіянами. Ви можете подумати: що нам робити з тими росіянами, але ви не знайдете рішення проблеми України, не маючи росіян на борту, вважає Карстен Якоб Мьоллер.

Переклад Олени Яних

Прочитано 953 разів Останнє редагування Субота, 01 липня 2017

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   tv   g

Made by Amaze Studio Team