%AM, %23 %388 %2016 %08:%лист.

Гібридна війна і нинішня ситуація в Україні

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Флеммінг Сплідсбоел Хансен. Флеммінг Сплідсбоел Хансен. Фото: Олена Яних.

Флеммінг Сплідсбоел Хансен, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень, про гібридну війну в Україні.

Що таке гібридна війна, яка ситуація складається навколо України і як Захід має впоратися з цим? Що відбувається у Криму і на сході країни, як просувається Мінський мирний процес, і які міжнародні ігри його супроводжують? Це були теми доповіді, яку Флеммінг Сплідсбоел озвучив у Дансько-українському товаристві. Тут короткий опис першої частині доповіді.

Війна чи ні

За словами Флеммінга Сплідсбоела, поки у Данії йдеться про гібридну війну, в інших країнах вже почали говорити про асиметричну або неоднозначну війну – тобто, вона наче є і водночас її наче немає. Але ці поняття включає у себе і гібридність.

Асиметрична війна теж містить гібридність, в ній задіяні різні учасники з відмінними один від одного можливостями. Ірак і Афганістан є прикладами асиметричних воєн, в яких ми (Данія, ред.) брали участь, і це було надзвичайно складно.

Приклад неоднозначною війни ми можемо спостерігати у східній частині України, коли війна буцімто є і її ніби немає. І нам доведеться звикати до того, що у майбутньому будуть зустрічатися різні типи воєн.

Гібридна війна одночасно кінетична і некінетична

Флеммінг Сплідсбоел обирає термін гібридної війни, бо він нагадує про гібридність між двома різними елементами. Це те, що ми часто називаємо військові і невійськові дії. У свою чергу у військових використовуються позначення кінетичної і некінетичної.

Хтось може згадати термін кінетичної енергії з уроків фізики – це така енергія, яку можна використовувати для руйнування чогось. Це більш зрозуміло для використання цих визначень. Коли ми були в Афганістані, то використовували кінетичні засоби, щоб знищити Талібан, але також використовувалися некінетичні засоби при спробах впливати на місцеве населення та для відновлення.

Гібридна війна складається з кінетичної і некінетичної, які ніби перетікають одна в іншу. Але у цьому немає нічого нового, так було завжди. Ведеться інформаційний та психологічний вплив, що тримає у фокусі наявний конфлікт.

Можливо, нове тут те, що частина Заходу прокинулася і побачила деяких гравців, які зазвичай не асоціюється з використовуваним типом війни. Це якби правила були дещо іншими. У гібридної війні використовуються всі засоби. Все, що працює для досягнення бажаних результатів, і це те, що можна побачити у російському розумінні гібридної війни.

Росія у свою чергу вважає, що Захід веде гібридну війну проти неї. Дискваліфікація російських спортсменів через допінг та голосування на цьогорічному Євробаченні, коли Росія не виграла, бачиться їй як гібридна війна. Є багато складових, починаючи від найпростіших – майже абсурдних – до набагато більш серйозних і відчутних. У понятті Росії гібридна війна складається з усього, що може суперечити її інтересам.

Вільні ЗМІ відчувають труднощі у Росії

Інформаційні технології широко використовуються у гібридних війнах, щоб контролювати думки людей. У Росії безліч державних ЗМІ, але є і вільні засоби масової інформації. Хоча вони ризикують бути закритими через «несплату» податків, тільки-но їхня популярність починає рости. ЗМІ знову виникають під тим же ім'ям, але з новою редакцією, яка дотримується державної інформаційної політики.

Ми зіштовхуємося з особливою проблемою, адже з Росії надходять дуже об'ємні повідомлення. Деякі вільні засоби масової інформації розповідають про ситуацію у східній частині України і вбитих російських солдатах. Але їм надзвичайно важко робити це, і більшість ЗМІ не стануть висвітлювати ці теми.

Вплив, щоб викликати занепокоєння

Інформаційні технології використовуються, серед іншого, щоб вплинути на проросійськи налаштованих людей в інших країнах, викликати занепокоєння і отримати можливість відправити спеціальні сили і захопити територію чужої країни.

Естонія, Латвія і Литва відчувають себе вкрай уразливими, але Флеммінг Сплідсбоел Хансен не думає, що вони насправді настільки вразливі, як їм здається. Це зовсім не означає, що вони навмисно перебільшують, але вони, ймовірно, більше стурбовані, ніж мають бути. Їхня солідарність набагато вища, ніж вони самі уявляють.

В Естонії і Латвії провели дослідження, які показали, що проросійськи налаштовані люди не такі вже і швидкі для мобілізації, як нам здається. А зусилля ЄС і НАТО часто спрямовані на спростування деяких історій, що приходять з російських ЗМІ. І це оборонний підхід. Зараз є думка про те, що, можливо, необхідно перейти у наступ – робити більш агресивні інформаційні кампанії на Заході.

Загнати себе в кут

Флеммінг Сплідсбоел Хансен вважає, що Захід має навчитися жорстко реагувати на ту інформацію, яка надходить з Росії. Поряд з контрольованими медіа, з'являються дискусії у вільних засобах масової інформації, які проливають промінь світла на реальні події на сході України.

Політики завжди хочуть мати два виходи, один з яких аварійний. Дуже рідко вони свідомо заганяють себе у кут, де у них немає ніяких можливостей, але іноді політики все ж роблять такий вибір. У ситуації з Кримом російський політикум сам себе загнав у кут, отримав міжнародні санкції, але продовжує погіршувати ситуацію. Ніщо не змусить їх здатися, і вони готові пожертвувати всією своєю політичною кар'єрою заради великої вигоди.

Те ж саме стосується і східної України, коли є відчуття того, що дехто дуже сильно загнаний у кут, говорячи про «нацистів, фашистів і бандерівців». А це означає, що дуже важко йти на поступки. Це доводить ефективність пропагандистського використання засобів масової інформації. Хоча варто було одразу подумати про те, як буде складно витягувати країну з ситуації, коли виникне необхідність.

Переклад Вікторії Захаркіної

Прочитано 573 разів Останнє редагування %PM, %01 %809 %2017 %18:%лип.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   tv   g

Made by Amaze Studio Team