Неділя, 26 липня 2015

Захист водного середовища: данський vs український досвід

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Вогдан Самойленко. Вогдан Самойленко. Фото: Власний фотоархів.

Спеціаліст з агроекології проаналізував, що Україна може вивчити на прикладі Данії, щоб покращити якість питної води.

Ми звикли до чистих данських річок, озер, пляжів та чистої питної води з кранів і не часто замислюємося над тим, як мати чисту і якісну воду в одній з найбільш індустріально розвинених країн, понад 55 % території якої зайнято під сільськогосподарські угіддя.

З таким навантаженням на навколишнє середовище Данія може похвалитися однією з найкращих за якістю питною водою в світі і це при тому, що майже на всій території країни джерелом питної води є саме ґрунтові води.

Доречно згадати в цьому контексті кілька останніх досліджень, що показали, що вода із звичайних водопостачальних систем в Данії випереджає за якістю бутильовану воду. В ній, зокрема, міститься менша кількість шкідливих бактерій. Звичайно, це не ознака того, що вода, яку можна купити у супермаркеті є небезпечною для споживання, але факт є значущим з погляду на якості питної води, доступної саме через системи водопостачання в будинках та квартирах.

Данська модель – зменшення забруднення замість очищення

Данський захист ґрунтових вод побудований за принципом пріоритетності запобігання забрудненню на противагу очищенню вже забрудненої води. З огляду на державну політику в сфері охорони ґрунтової води це означає, що більше уваги приділяється саме охороні водного середовища замість впровадження дорогих очищувальних технологій.

Забезпечується це рядом різних ініціатив. Допомагають у зменшенні забруднення води, зокрема, жорсткі правила використання пестицидів, різноманітні схеми авторизації та дозволів для сільського господарства, систем обробки стічних вод тощо.

Ще з 1980-х років Данія почала використовувати так звані плани для водного середовища Vandmiljøplaner, які мали забезпечити практичне впровадження ініціатив для зменшення забруднення водного середовища, найголовніше забруднення азотом та фосфором внаслідок їх надмірного використання в сільському господарстві. Значний вплив на данське законодавство мали і загальноєвропейські природоохоронні норми. Є окремі директиви Європейського Союзу, що зобов'язують країни-члени союзу зменшити навантаження на водне середовище із конкретними межами дозволеного рівня забруднення, які мають виконуватись у кожній країні.

Перший план з водного середовища був прийнятий в 1987 році після довгих політичних суперечок під тиском громадськості, яка була стурбована масовим поширенням забруднення води і змусила уряд реагувати. Мета таких планів, а їх було декілька протягом наступних років, – забезпечити зниження забруднення води з конкретними мірами, наприклад, для промисловості і сільського господарства.

Боротьба за чисте водне середовище в Данії не була швидкою і легкою. Після стрімкого економічного розвитку, рахунок прийшов у вигляді забруднених річок, озер і морської води навколо берегової лінії. У 1980-х морські води навколо Данії були настільки забруднені азотом та фосфором, що ділянки моря площею декілька сотень кілометрів були фактично мертвими через недостатність кисню.

Недостатність кисню у воді (гіпоксія) спричинена вищими за норму концентраціями нітрогену та фосфору, які сприяють надмірному розмноженню водоростей. Коли ті у великих кількостях вмирають, то починають розкладатися із використанням кисню, наявного у воді, концентрації якого можуть впасти до таких рівнів, що унеможливлюють існування інших тварин і рослин.

Зростаюча увага до проблем водного середовища з боку громадськості

Історія про те, як проблеми водного середовища здобули загальнонаціональну увагу, теж є цікавою, адже до початку 1980-х громадськість та природоохоронні організації ним особливо не переймались, на відміну, наприклад, від природних наземних ландшафтів. Але спалах гіпоксії у данській частині Балтійського моря у 1986 році був ґрунтовно висвітлений центральним телеканалом DR мало кого залишив байдужим.

Цю медіаподію і досі пам'ятають в Данії, і саме вона розпочала лавину критики природоохоронної політики уряду з боку обурених громадян. Репортажі рясніли картинами мертвих морських раків, риб та інших тварин, піднятих з дна мертвого моря. Багато дослідників вказували на те, що викиди нітрогену та фосфору вже тоді можна було зменшити без фінансових збитків для промисловості та сільського господарства і до рівнів, які природа може витримати. Що і було потім зафіксовано у Планах для водного середовища. Danmarks Naturfredningsforening – Данське товариство охорони природи було в цей час в авангарді боротьби за чисте водне довкілля.

Роль природоохоронного руху

Данія – це країна об'єднань і природоохоронні організації та рухи теж є популярними. Вони мають великий вплив на зміни у природоохоронній політиці в країні. Для прикладу, Danmarks Naturfredningsforening має в своєму складі 125 тисяч членів і 95 відділень по всій країні, а це чимало для країни з усього п'ятьма з половиною мільйонами жителів. Ця організація має досвід бути голосом природи у боротьбі з політиками, сільським господарством та промисловим виробництвом вже понад сто років.

Данське природоохоронне товариство протягом років боролося за захист навколишнього середовища і одним з пріоритетів була боротьба за чисті річки, озера і прибережні води. Визнання ролі цієї організації в боротьбі за чисте довкілля є цілком заслуженим. Її знають за це і поважають в суспільстві.

Шкідливі стоки сільського господарства та промисловості у річках України

Незважаючи на те, що Україна не схожа багато в чому на Данію, дві країни мають багато спільного. І Україна, і Данія одні з країн світу, де значна частина території зайнята під сільськогосподарські угіддя. Та поки Україна страждає від наслідків війни на Сході та економічного спаду, проблеми навколишнього середовища нікуди не зникають, але вони теж потребують вирішення, бо їхні наслідки для громадян будуть відчутними ще довго.

Із швидким економічним розвитком в Україні ще з комуністичних часів проблемам навколишнього середовища не приділялося значної уваги з боку влади. Вона лише турбувалася про забезпечення зростання виробництва. Закінчилося це значними бідами для природи, і особливо для водного середовища.

Багато експертів стверджують, що майже всі річки та джерела ґрунтової води в Україні мають зависокий вміст пестицидів та нітратів, а у найбільш індустріалізованих південних та східних регіонах мають ще й високий вміст важких металів.

Основним джерелом води в українських домівках є річки. Дніпро, як найбільша річка, є найбільшим джерелом водопостачання. Є, проте, й інші проблеми, так на півдні і на сході країни присутня недостача водного забезпечення населення. Унеможливлює доступ до якісної питної води і застаріле водоочисне обладнання.

Тим, хто трохи цікавиться подіями в Україні, легко помітити, що проблемам навколишнього середовища не приділяється значної уваги за винятком хіба-що надзвичайних ситуацій. Та і немає організації, яка могла виконати ту саму роль, що і Danmarks Naturfredningsforening в Данії. Не достатньо ініціатив і з боку держави в Україні. До прикладу, в Environmental Performance Index – Індексі екологічної ефективності – Україна знаходиться в на 95-му місці, де Данія – у першій двадцятці. Природоохоронна політика є одним із визначних критеріїв для розміщення у рейтингу. Але надія є, що ситуація може змінитися.

Європейські правила можуть бути рушієм змін в Україні

Україна заявила про своє бажання більш тісної співпраці із Європейським Союзом, і це може вплинути на ситуацію із забрудненням навколишнього середовища і води зокрема. Українське законодавство щодо охорони природи має бути гармонізованим із загальноєвропейським законодавством відповідно до Угоди про асоціацію, за яку Україна так важко боролась останні роки.

Також, цілком можливо, що свобода, якою насолоджуються засоби масової інформації в Україні на даний час, надасть поштовх до гострішого висвітлення проблем середовища.

Українські ЗМІ мають приділяти більше уваги проблемам навколишнього середовища

Кілька важливих моментів, про які варто пам'ятати в історії із захистом водного середовища в Данії, якщо ми хочемо припустити розвиток ситуації подібним шляхом в Україні.

Широке висвітлення у ЗМІ та підтримка з боку природоохоронних організацій відігравали значну роль у приверненні уваги до проблеми.

Та не менш важливою була воля з боку держави та розроблені урядом дієві плани з урахуванням усіх сторін. Вони і допомогли в результаті розв'язати важкі проблеми у навколишньому середовищі.

Прочитано 1099 разів Останнє редагування Вівторок, 22 листопада 2016

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Підтримай нас

CVR номер: 35 70 79 64.

Підтримай нас

 

cu logo 200x200


Найпопулярніші запити

fb   tv   g

Made by Amaze Studio Team